вживають при нервовому збудженш, гшертошчнш XBopo
6
i та
атеросклероз!; плоди кизилу використовують як в'яжучий 3aci6, при
цинз1, вони корисн! при цукровому д1абет1; лимонник китайський за-
отосовують як стимулятор центрально! нервовоТ системи; плоди
облшихи вживають при виразков1й хвороб! шлунка, як загальнозмщ-
нюючий 3aci6; ягоди ожини використовують як заспокшливий та жа-
рознижуючий
3
aci
6
.
Центральний ботан1чний сад НАН Украши е одним i3 центр!в по
штродукци нових’ i малопоширених плодово-ягщних рослин.* Тут
згбрано колекци i проводиться робота по вщбору перспективних форм
та створенню нових сорт1в цих культур, розробляються ефективш
прийоми lx розмноження. В УкраТш починае розвиватись новий нау-
ковий напрямок - лжарське сад1вництво, метою якого е всеб1чне
ботанжо-еколопчне, бкшм1чне, технолопчне та медико-бюлопчне
дослщження плодово-япдних рослин. В наш час, коли катастроф1чно
зб1днюються рослинш ресурси, особливо актуальним е створення
технолопй по комплексному, рацюнальному використанню нових та
малопоширених культур.
KpiM плод!в,
яку
традицшно використовуються в харчуванн!, пер
спективною сировиною для приготування тотзуючих безалкогольних
напоТв, BiTaMiHHHX дом1шок е також надземна частина багатьох плодо-
во-япдних рослин. Листки мютять комплекс бюлопчно активних ре-
човин, причому по деяких показниках набагато р1зномаштшший i ба-
гатший в nopiBHHHHi з плодами. Так, нами встановлено, що з 40
ЗраЗЮВ
ЛИСТЯ
pi3HHX
ВИДОВ ПЛОДОВО-ЯПДНИХ КуЛЬТур
За
BMicTOM
впадину С на увагу заслуговують: актинцця полшамна
(250,1 - 489,3
мг%), хеномелес
(130,1 - 321,5
мг%), ожина садова
(141,7 - 259,4
мг%), облшиха
(153,1 - 185,1
мг%), шовковиця
(84,8 - 133,8
мг%).
По наявносН в листках дубильних речовин перспективними е: ки
зил
(4,34 - 7,41%),
хеномелес
(2,23 - 5,71%),
облшиха
(2,12 -
3,84%),
ожина садова
(1,60 - 2,68%),
калина
(1,33
-
1,68%).
Нами вивчався BMicr суми флавонових речовин в листках р1зних
культур. Встановлено, що листки калини звичайно! митгять
5,64,
актинщп полжамно! -
5,52,
жимолости камчатсько! -
5,34,
горобини
чорношпдноТ -
4,44,
шеферди -
4,20,
хеномелеса японського -
3,90
мг флавошв на 1 г сухо! речовини.
Проведен! досл!дження по-встановяснню жирнокислотного складу
олп з насшня калини, лимонника китайського; насшня, листюв та
бруньок облшихи.
BioxiMinHa характеристика нових i малопоширених культур
показуе, що не ильки плоди, а й шип частини рослин необхщно вив-
чати глибше: вони зможуть знайти застосування в р!зних галузях на
родного господарства.
211
Научная электронная библиотека ЦНСХБ