ЭлБиб

Зникаючий вид, занесений до Червоно! книги УкраТни (Заверуха,

1992). Внаслщок штенсивно! загопвл! лжарсько! сировини i вирубу-

вання старих

л\с\в

ареал цього виду скорочуеться, а багато

мюцезростань в Карпатах уже зникли.

В Чертвецькш облает! беладонна поширена в ycix природно-

географ1чних зонах: в прськш заходить на висоту 1200 м i зростае на

швденних та п1вденно-сх1дних схилах в смерекових, ялицево-смереко-

вих i буково-смерекових лшах; в передпрськш — на порубах, в буко-

во-грабових, грабово-дубово-букових i буково-ялицевих лшах;* в

люостеповш — на узл1ссях грабово-дубових i дубових л1с1в.

В 1994—95 рр. дослщжували популяци беладонни в одному з

квартал1в Валя-Кузьминського лшницгва, що е резерватом рщюсних

рослин в типовш для Буковинського Передпр'я формаци букових

с\в.

В бучит пщмаренниковш при повнот1 деревостану 0 ,4 -0 ,5

популящя беладонни (0,15 га) розвинена найкраще. В трав'яному

ярус! присутн1 осоки волосиста i поникла, шавл1я залозиста, ф1алка

Рейхенбаха, безщитник ж1ночий. ПЦльтсть популяци — до 140 осо-

бин на 1 м2. Вжовий спектр неповночленний, у ньому переважають

1матурна i в!рптльна групи (64%). Генеративт особини являють со

бою добре розвинеш кущ!, яю сягають висоти 120 —150 см,

розгалужеш , багатоквИков! i утворюють куртинки до 10 м2.

Спостер

гаються особини, де в одному купц нал1чуеться 13 —18 веге-

тативних naroHiB. Очевидно, вщбуваеться процес омолодження пар-

щального куща за рахунок утворення нових паготв, що можливо ли

ше в умовах еколопчного оптимуму. Достатня юльюсть генеративних

особин (22%) забезпечуе високу насшневу продуктившсть, що сприяе

швазп виду на сум1жн1 д1лянки.

В бучи т волосисто-осоковш при з1мкнутост1 0,6 популящя бела

донни (0,02 га) розвинена ripnie. Щьлыисть популяци складае до 65

особин на 1 м2. Генеративн1 особини малорозгалужеш, малоквгпсов1,

сягають висоти 6 0—80 см. Переважае насшневе розмноження. Бьяыпа

юльюсть особин зростае розшяно по всш територп. В nopiBranmi з по-

передньою цю популяцш можна розглядати, як молодшу.

Жнттевшть обох популяцш беладонни е достатньо високою, що

свщчить про вщповщтсть умов зростання синеколопчному оптимуму

виду. На дыянках люу, яю межують-з-резерватом-рщюсних-рослин,

популяци беладонни характеризуються значно меншою щшьшстю (до

10 особин на 1 м2). У Biновому спектр! переважають генеративн! осо

бини, яю нерщко мають пригшчений стан, а чисельшсть !матурноТ i

в!рпльноТ труп скорочуеться до 15%. На життевшть таких популящй

значно впливають безсистемт вирубки, трелювання л!су, оргашзащя

л т п х табор1в для худоби, в зв'язку з чим багато мшцезростань бела

донни, зазначених тут в попередш роки, знищено.

В Буковинських Карпатах популяци беладонни входять переважно

Научная электрон ая библиотека ЦНСХБ