У калуснш культур! утримуються таю роди лжарських рослин:
Agrimonia, Allium, Althaea, Apium, Arnika, Artemisia, Aster, Astra
galus, Berberis, Bergenia, Betonika, Betula, Capparis, Caragana, Cen-
taurea, Cichorium, Citrus, Codonopsis, Colchicum, Conium, Cornus, Co-
rydalis, Cotoneaster, Caucus, Digitalis, Diospyros, Echinacea, Echinops,
Ephedra, Fumaria, Galium, Genista, Gentiana, Glycyrrhiza, Gypsophila,
Helichrysum, Hypericum, Inula, Kalanchoe, Korolkowia, Lactuca,
Lavandula, Ligularia, Linum, Malva, Melissa, Morina, Nepeta, Nigella,
Ocimum, Onobruchis, Papaver, Pastinaca, Phaseolos, Phytolacca, Pinus,
Plantago, Podophyllum, Polemonium,Polygonum, Poterium, Primula,
Psychotria, Pyrethrum, Raphanus, Rauwolfia, Reseda, Rhamnus,
Rhaponticum, Rheum, Rhus, Rubia, Rumex, Ruta, Salvia, Saponaria,
Sedum, Senecio, Senna, Serratula, Silene, Solidago, Thymus, Trifolium,
Urtica, Verbascum, Veronika, Vincetoxicum, Viola, Zygophyllum. Та
ким чином, банк in vitro мттить юлькасот вид!в лжарських рослин.
3 видами, яю здатш до регенераци, виконуеться робота по вщтво-
ренню 3anaciB лжарських рослин у природь
У банку насшня збержаеться понад 2000 зразюв у т.ч. i види тих
род1в, яю були наведен! вище.
Нами створюеться i жива колекд!я (живий генетичний банк)
лжарських рослин на Мукач1всьюй eкcпepимeнтaльнiй 6a3i 1нституту
в
perioHi
Карпат. Тут
з
метою дублювання також повторюються, в ос
новному види вже перел!чених родин.
ж и г г е в ю т ь ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ПОПУЛЯЩ1 БЕЛА-
ДОННИ ЗВИЧАЙН01 НА П1ВШЧШЙ БУКОВИШ
М.О. СМОЛШСЬКА
, /.
L ЧОРНЕЙ,
В.1.КОРОЛЮК
Ботатчнгш сад i кафедра ботатки Чертеецького
державного утверситету, м. Чертвц{
Беладонна звичайна (Atropajbeladonna L.) — европейський л1со-
вий вид з роз!рваним ареалом. Иого поширення — середня, п!вденна
i твденно-захщна частина Схщно! Свропи. На територп Украши
зустр!чаеться в Карпатах, Прикарпатп, Захщному Подшл!
i
в Криму
(BicIOлiнa, 1960). В умовах природного зростання беладонна е супут-
ницсю букових люш ,протене наложить до тину тшьових -лгсових рос
лин. Поселяеться одиничними екземплярами або утворюе невелик!
зароем на прських схилах, люових галявинах, узлтсях, порубах.
Цшиа лжарська рослипа,
Bci
и частини отруйш через великий
BMicT
тропанових алкалошв, основними
з
них
е
aTponin
i ricuiaMiH,
в
невеликих
ю лькостях
— скополамш
i anoaTponin.
Широко використо-
вусться
дл я
лжування шлунково-кишкових захворювань
i
парал!ч!в.
17
Научная электронная библиотека ЦНСХБ