ЭлБиб

ннцтво, иеважко шзнячнти коло i обсяг itrrrpecis кохноТ з них,

Складшше провести межу Mix

ними

Землеробство в основ! своТй!

прикладною еколопоо. 1нтерес до лнтань еколоп? едавшшим наитъ

за землеробство, якщо останнс розум!ти як систему запровадження

люднною новнх видов i сор-rie для вирощування у caotx шлях. Про

блему що становлять тел ер предмет еколоп?, вщом! з практичмих

потреб людини ще в б!блейних чаов, тобто задовго до того, як еко-

лопчна тематика була видолена Геккелем в окрему галузь'зиань.

Трнвалий час ця проблематика була прерогативою агробюлогН, а

теперь —г arpoeKonoriftarpoxiMff.

У вуз!вськнх програмах, навчальних лос!бниках I подручниках

з альського гослодарства основна увага коцснтрусться довкола про-

дукщйного ефекту i значно менше враховуються наслсдкм впливу

дояльносп людини на природне середовнще. Вцьому сснс! сучасна

агроеколопя практично не

др

зняеться вщ колишньо? агробюлоп?,

i nepexiq на нову термшололю не мЫяс cyii справн. На наш погляд,

лоряд з продукцшним ефектом, до iHTepccia агроекологЛ слщ

в|днести широко коло питана, пов’язанйх b змшою ycix компо

нентов природного середовища. Тобто, йдеться про потребу ком

плексно? еколого-економ

чноТошнки ольськогосподарсько? галуз!

на природне середовнще. Це особливо важлнво у зв’язку з тим, що

гЬзьське господарство с другим, й!сля енергетнки, збураовачем при

роду Головннм чинником порушення еколопчно? рЕЯновагиз боку

ольського гослодарства с нелравидьне застосування технолог!? з

точки зору еколопчного лотснщалу природн.

рамках

ведомо

!, нажала, незавершено? Программ

РЕВ

«За-

гальна розшнрена програма слЕвпращ краХн-члеша

РЕВ

та Юго-

славм на nepioAдо 19990 р. в галуз! охорони природн i ращрналаного

внкористання природных pecypcis» (14 грул проблем, 156 налрямкш)

встановлеено, що !з 564 досл!джених показнимв азасмодП .

пльського'гослодарства з лрдоодннм середовнщем 172 мають вн-

разннй негатнвннй ефект. Лерсважна частина ?х лов'язана з рос-

лннниц&кою галуззю. Так, до зниження еколопчного потенщалу

грунту причетш 84% ycix проаналЬованнх фактор!». 3 точки зору

форми дп збурюючих

hmhhhkib

то основнимп с неадекватна про-

сторова структура агроснстем i привнесения до них гуторддних для

природн субстанций. Taxi порушення епричиняють понад 50%

дослщжених фактор!В. С|льське господарство найеилыише транс-

формуе б|олопчш лараметри природного середовища (85%

аналОзоваинх факторов). Причому, переважна частина збурень в при

род! (70% мають вщновлювальиий характер, багатор!Чний харак

тер мае 61% збурень. 1лише 3%—•не не зворотш змши в природно

му середовицц. Просторов! змши, що вшбуваютъея в масштаб! агро;

ландшафту становлять 75%. його фрагментов — 62% i лише 2—5%

змш мають надрепональний характер.

Змжн по компонентах природного середовища розподЬпяються

досить нер

вном

рно. Змшн в атмосфер! незначн! i торкаються змш

топокЛ

мату. На бюлопчш i xiMiHHi лараметри вщкрнтмх водойм i

205

Научная электронная библиотека ЦНСХБ