ЭлБиб

жок з кореневищ, листюв i плод1в щавлю алыпйського: ступшь

подр1бнення, вид екстрагенту, сшввщношення сировини — екстра-

гент, час i кратшсть екстракци. Одержан! екстрагенти являють собою

рихль голчаст!, аморфн!, вщ свггло-коричневого до темно-коричнево

го кольору пухю маси з специф1чним запахом, пркого смаку. Вихщ

екстракпв для кореневищ в середньому становить 35%, листюв — 42%

i плод1в — 12%. Ф1тох1м1чний анал1з показав наявшсть антрацен-

похщних, дубильних речовин, лейкоантощашв, полщукр!в, фенол-

карбонових i оргатчних кислот. В результат! експериментальних

дослщжень нами выявлено антигшоксичну, гепатозахисну, жовчопнну

i протизапальну актившсть екстракт!в.

Результаты дослщжень показали, що щавель альпшський може бу

ти перспективным джерелом нових лжарських засоб!в.

ДО ВИВЧЕННЯ ЗАПАСГВ ДЕЯКИХ ВИД1В

3 РОДУ GENTIANA L., ЩО МАЮТЬ JBKAPCbKI

ВЛАСТИВОСТ1

Н.М.ДРАПАЙЛО

Iucmumym ботатки т. Н. Г.Холодного НАН

Украгни, м.Кигв

Про лжарсью властивосп представниюв роду

Gentiana

L., в основ

ному судять по

Gentiana lutea

L., препараты яко! використовуються в

офщшнш медицин! при втрат! апетйту, диспепсп, ахши, гострих та

хрошчних захворюваннях шлунка, а також як жовчопнний

3aci6.

Довгий час цей вид входив до фармакопей багатьох краш, в тому

числ! до 1—9 видання "Государственной фармакопеи СССР". На

сьогодш кореневище G.

lutea

повн!стю выключено з цих видань,

осюльки сировинна база виду р1зко скоротилась.

У зв'язку з цим постало питания вивчення запаав в!тчизняних

тирлич!в, яю б замшили G.lutea або знайшли використання HapiBHi з

нею. 3 восьми вщцв роду Gentiana L., флори Укра!ни, з щею метою

можуть бути використаш G.punctata L., G.pneumonanthe К., та G.cru-

ciata L.. В кореневищах вих вид!в, так як i у G.lutea, мктиться

!ридо!д генциоп!урин, алкалощ генциан1н та деяю близью Тм сполуки,

яю обумовлюють пркий смак та фармаколопчну д!ю (стимулюють

секрещю та моторну функщю шлунка, тдвшцують апетит, покращу-

ють травления).

За BMicTOM активных речовин, найближчою до G.lutea е G.puncta

ta, в кореневшщ яко! м!ститься б]ля 3% !ридо!д!в i 1% алкало!д1в

(Mollov, 1965; Guerlia et al., 1980). За нашими данями, G.punctata в

УкраТнських Карпатах зростае в альпшському та субальшйському

поясах на хребтах Горгани, Свидовець, Мармаросью Альпы та зр!дка

Научная электронная библиотека ЦНСХБ