ЕНТОМОЛОПЧНИЙ СТАН ПОС1В1В ЖКАРСЬКИХ
РОСЛИН РОДИНИ БОБОВИХ
В.ГОРОШКО
Incmumym лтарських рослин УААН, с. Березоточа
Полтаеськог област{
П роведет нами дослщження показали, що ентомофауна
лжарських культур родини бобових формуеться, головним чином, за
рахунок олжофапв i пол1фапв, як1 пошкоджують 6o6oBi
сшьськогосподарсью культури в агроценозах, i монофапв, що жив-
ляться на цих рослинах в первинних бюценозах. Критичними у
вщношент пошкоджень шкщниками для цих рослин виявилися фази:
сходи та формування репродуктивних оргашв.
В фазу сход1в част1ше i сильшше шкодять жуки бульбочкового
довгоносика, як
1
у видовому i шлькюному склад1 становлять 50 - 80%,
великого люцерного та ciporo бурякового довгоносиюв (20 - 40%),
слабшетщаного мщляка, а також гусенищ совок: озимо!, капустяно! i
люцерновоТ. Вони об'щають ам'ядольш i справжш листки, часто зни-
щуючи при цьому точку росту, перегризають пагони. В залежносп вщ
погодних умов року, в!ддаленост! певно! культури вщ шших бобових
пошкоджуеться бульбочковим довгоносиком 60 - 80%, люцерновим -
до 37%, мщляком - до 30%, буряковим i совками - до 15% сход1в.
Найбьпын чутлив1 до пошкоджень атоном солодушка, астрагал
шерстистоквггковий, козлятник лжарський, вщносно <£гшк1 - гуньба
сшна i десмод1ум канадський.
В перюд вегетацп, особливо в фазу формування репродуктивних
оргашв, переважають клопи, лускокршп, бахромчатокршп. В видово
му вщношенш клопи складають 55 —73%, в кыьюсному - 66 - 72%,
гусенищ вщповщно - 18 - 22% i 13 - 24%. Трипсам належить биш
80% чисельного складу шкщниюв в фаз1 цвтння.
Macoei серед клошв: трав’яний, частка його - 30 - 90% вщ ycix ви-
ловлених, 45 - 68%, люцерновий - 9 - 25%, люцерновий щитник, гос-
троплечий, япдний - 10 - 25%. Звичайш - розмальований люцерно
вий, чорний слшняк. Середньор1чна чисельшсть Тх в перюд
бутошзацп - дозр1вання насшня в межах 0,2 - 3,1 екз. на рослину, а
в роки з засушливим перюдом - до 10. Клльюсть пошкоджених i за
гиблих плодоелемешчв при цьому 2,5 - 40,0% в залежност1 вщ виду
рослини i погодних умов червня - серпня). Найбщын чутлив1 до пош
коджень - астрагал, вовчуг польовий, солодушка.
1з лускокрилих постшними шкщниками переважно оргашв плодо
ношения, виявилися монофаги. У вовчуга - щетинконога та лобаста
совка, кв1тковий п’ядун, у астрагалу - вогтвка буадюваля. Пол1фаги
- лучний метелик, люцернова совка, совка - гама шкодили як на цих,
так i на шших бобових, а бер
1
зкова - лише на солодушщ.
160
Научная электронн я биб иотека ЦНСХБ