ЭлБиб

цвтнням та дозр1ванням насшня, зимостшюстю. Вщносно стшкий в1н

i до пошкодження шкщниками та до ураження хворобами, придатний

до мехашзованого збирання. Вегетацшний перюд рослин вщ повних

сход1в до дозр1вання насшня 95 дшв, вщ поновлення вегетацп на дру-

гий рж до стиглост1 насшня — 5 5—60 дшв. Перюд цвтння становить

2 5 —30 дшв. Розмножуеться насшням. Маса 1000 нас1нин — 0,2 —

0,3 г.

Виведення сорту чебрецю звичайного Духм'яний для умов

Люостепу УкраТни, як одного i3 найчиспших в еколопчному

вщношенш репону, дасть змогу збшынити виробництво сировини, яка

широко застосовуеться в фармацевтичнш промисловость

ВНУТРППНЬОПОПУЛЯЩИНА М1НЛИВ1СТЬ

К1ЛЬК1СНИХ ОЗНАК У ЦМИНУ ш о к о в о г о

Я.

I. КУЦЕНК

О,

А.Т.ГОРБАНЪ

iHcmumym

лжарсъких рослин УААН,

с.Березотпоча

Полтавськог областх

Вивчення характеру внутршньопопуляцшно! мшливосп у цмину

токового — один i3 важливих метод1в у виршенш проблеми

урожайност1 сировини. В якост1 вихщного матершу використовували

шдивщуальш добори з культивовано! покращено! популяцп.

Выявлено ciM'i, що перевищували вихщну популящю по

урожайносп суцвНь на 1,2 — 7,2 ц /г а , але у бютишв, що вивчались,

не виявлено поеднання Bcix ознак.

Бшышсть рослин в окремих урожайных родин мали розлогу, не-

компактну форму. У деяких з них стебла, що несуть на

BepxiBKax

повноцшш розвинуп с у ц в т я , значно вщставали в

pocTi,

тому коти

ки знаходились приблизно на 10 —15 см нижче Тх основно! маси. У

деяких родин спостершали довготривалий перюд цвтння , при цьому

у котиках, що зацв1ти першими, починало дозр!вати насшня в той

час, коли 20% суцв1ть знаходилось в фаз1 початку цвтння.

Для прогнозування параметр1в рекомбшацш цшних властивостей i

ознак, вивчали кореляцшш зв'язки м1ж елементами продуктивность

TicHa залежн1сть установлена м1ж масою товарноТ продукци з рос-

лшш-4—елементами структура урожаю;-, юлькхсть суцвгть на купц

(ч=0,45 —0,76), д!аметр щитка (0 ,5 1—0,91), вага кошика (0,54 —

0,70). М1ж ознаками продуктивное^ i вмютом фармаколопчноактив-

них речовин кореляцшних зв'язюв не спостерiгалось i3-3a велико!

Bapianii показнишв якосп сировини. Вмют флавоноТд^в у 8% родин

популяцп перевищувала 12%, у 11 було нижче 8%, в шших родин зна

ходилось в межах 9 —11%, що найхарактертше для популяцп.

128

Научная электронная библиотека ЦНСХБ