ЭлБиб

тури. Запровадив один з перших у Р

осёйськёй

ЁмперЁТвиробництво

пастили. Впродовж 40-рокЁв передавав регулярно одну десяту своТх

прибуткЁв на украТнськЁ культурнЁ ui-ni: покривав дефЁцити жур-

нал1в «Киевская старина», «УкраТни», «Ради», «Bin» та Ён.,

пхдтрнмував фЁнансово украТнських

дёячёв

i письменникЁв (Драго-

манова, Коцюбинського).

Ввесь

свёй

маеток (

цёною

близько 10 мгльйонЁв крб.) записав на

украТнськ! культурнЁ

цёлё

Василь Федорович Симиренко побудував у СидорЁвцЁ Корсунь-

Шевченк1вського району цукроварню i ластнльню. Дякуючи особ

ливому розумЁнню дЁла, оргашзащйному хисту та лрацьовитостЁ

Василя Федоровича, купленнй ним завод приносив прибутки та

зробив його вельмн багатою людиною.

ВЁдданасть УкраТнЁ, гарячий патрЁотнзм, складали

змёст

щлого його життя. Немас сумнЁву в тому, что не за горами вихщ

у свгг енциклопеднчно? пращ про видатнЁ украТнськЁ родини,

якё

на протяз! не одного столЁття рЁзносторонньо збагачували

повноводу й широку piny украТнського буття. Це завдяки по-

колённям

СимиренкЁв i ЯхненкЁв, Косачев i Данилевських, Ли-

сенкЁв, ЧнкаленкЁв, Алчевських, ХаритоненкЁв, ЛнзогубЁв, Ста-

рицьких i

ншнх, укражство зберегалося й утвердилося як

нацЁя, не затухало, не замулювалось джерело нашоТ культури,

науки, освгги.

Серед тих, хто палко плекав украТнське садЁвництво, хто пере-

творював його в науково-практичну галузь — син Льва Платоно

вича Симиренка — Володимир, Ём’я якого сьогодш тЁльки повер-

тасться ВкраТш,!! народов!.

tim

, шляхом револющонера Володимир Симиренко не шшов.

ён

вибрав суто мирну професЁю. ВирЁшнв займатись садЁвннцтвом.

Ця Mpifl привела його на с/г факультет КиТвського

полё

гехнЁчного

шституту, якнй

ycniiuHO

закончив в 1918 рощ в розпал братовбив-

чоТгромадсько? иЁйнн. В часи лершоТ

свётооо

виши

Володимир Льво*

внч працював в КомЁтетЁ ПЁвдсшю-ЗахЁдного фронту по изданию

допомоги населению, яке постраждало

вёд

икйнм.

Збереглася книга записЁв Володимира Львовича, яку

вён

bib

квЁтш-травнЁ 1916 р. 3 не? стае зрозумЁлим, що Симиренко працю

вав «Заведующим Бюро солдатских лавок».

Надзвичайно щкаву книгу записЁв, а також кЁлька записок до

завЁдуючого передала до музею дочка Володимира Львовича, Тетя-

на ВолодммирЁвна, яка живе в КанадЁ.

Шсля смертЁ батька, Володимир Львович вирЁшив заснувати са-

дово-городню дослдЁну станщю на територЁ? колншнього маетку

СимиренкЁв у МлЁсвЁ. В цьому

вён

знайшов лЁдстримку тодЁшнього

украТнського уряду.

Важко в невеликЁй

доповёдё

розповЁсти про ту величезну роботу,

яку проводив В. Л. Симиренко. Адже, крЁм того, що

вён

1921—

1933 р. р. очолював Млпвську садово-городню станщю i Централь

ный державннй плодовнй розсадник УкраТнн, Володимир Львович

Научная электронная библиотека ЦНСХБ